Навіщо потрібна система моніторингу повітря під час війни, яку інформацію звідти можна зчитати та навіщо потрібна громадська система, якщо є державна? Про це ми поговорили з Максимом Сорокою, Іриною Черниш та Мариною Ратушною.

Протягом двох тижнів представники більш ніж 190 країн світу вкотре намагатимуться домовитися щодо невирішених або відкладених питань з реалізації Паризької угоди та боротьби зі зміною клімату.

Чи можна встановити сонячну електростанцію в багатоквартирному будинку, скільки це коштуватиме та чи зможе забезпечити потреби кількох під’їздів?

Українські громадські організації "Razom We Stand", "Екодія", "Vision Zero" та Greenpeace вимагають зробити декарбонізацію та захист довкілля основними принципами відбудови післявоєнної України. 

Чому відбудова України має ґрунтуватися на принципах гендерної рівності і як декарбонізація енергетичного сектору сприятиме розвитку жіночого лідерства?

30 червня Україна почала експорт електроенергії до Румунії, що є початком комерційного обміну електроенергією між Україною і ЄС. 

Українські екологічні громадські організації  підтримують заклик до Європейського парламенту накласти вето на рішення надати доступ до «зеленого» фінансування для нових інфраструктурних газових проектів та ядерної енергетики.  

Чи може Німеччина припинити фінансувати війну, заборонити імпорт російського газу та диверсифікувати постачальників, щоб зменшити вразливість свого енергетичного міксу й водночас захистити свою економіку та громадян?

Що станеться, якщо ЄС перестане закуповувати російське паливо вже завтра? 

Кліматичні активіст_ки по всьому світу вимагають ембарго на російське викопне паливо. Прибуток від його продажу фінансує війну росії проти України.

Екологічний журналіст Олексiй Овчиннiков розповідає, як ВДЕ допоможуть Україні вперше за довгі роки подолати колоніальний спадок енергетичної галузі. 

Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» поспілкувалася з Робертом Шперфельдом про енергетичну безпеку під час війни в Україні.

Конспект обговорення, як вести екологічний спосіб життя, за участі екологічної консультантки Юлії Маклюк.

Чому більше можливостей та прав для жінок у сфері енергетики може змінити світ глобальніше, аніж ми можемо собі уявити.

Анна Аккерман пояснює, чи справедливо вимагати від України досягнення амбітних кліматичних цілей і яким є місце України на міжнародній кліматичній арені.

Розповідаємо, як трансформується кліматичний активізм та чому екорух зараз зовсім не схожий на той, що був двадцять років тому.

Представни_ці української делегації на СОР26 розповіли про вплив прийнятих у Глазго рішень на внутрішню кліматичну політику та економіку України.

Ірина Головко аналізує, чи може нова кліматична політика допомогти українській промисловості.

Місцева влада в регіонах, які залежать від видобутку корисних копалин, усе краще усвідомлює остаточний занепад галузі та шукає екологічно безпечні альтернативи. Неурядові організації об'єднуються у пошуках постіндустріальних екологічно чистих варіантів.

Уряд України затвердив нову кліматичну мету країни на наступне десятиліття: стабілізувати і знизити викиди парникових газів. Анна Аккерман аналізує, що це означає для українців, розвитку окремих секторів економіки та чи допоможе в боротьбі зі зміною клімату.

Короткий виклад 4-го віртуального круглого столу щодо енергетичного переходу ЄС-Україна, організованого Фондом Гайнріха Бьолля з регіональним офісом в Україні та присвяченого оновленим кліматичним цілям України.

З 31 жовтня по 13 листопада у Ґлазґо (Шотландія), відбудуться кліматичні переговори COP26. Цю зустріч називають найважливішою кліматичною подією за останні шість років. Пояснюємо, чого від неї очікувати.

14-16 вересня 2021 року вже вп’яте відбувся Міжнародний Еко-Форум в Запоріжжі. Цьогорічною темою став Європейський зелений курс і перспективи його впровадження в Україні.

Для поступової відмови від вугілля в електроенергетиці до 2030 року знадобиться багато зусиль та інвестицій. Однак це може призвести до зменшення видатків із бюджету і зростання податкових надходжень, появи нових робочих місць та навіть зростання ВВП.

2019 року лише 11,4% вугілля було видобуто на державних підприємствах, за вісім місяців 2020-го цей показник знизився до 9,8%. Наразі на підконтрольній уряду території розташовано 11 державних вугледобувних підприємств, які об’єднують 35 шахт.

Як ми даємо раду кліматичній кризі? Яких хибних рішень варто уникати? І як можна сприяти терміновій радикальній зміні курсу у прагненні кліматичної справедливості?

Цього року Жіночий енергетичний клуб України провів свою другу Конференцію «Енергетика без Гендеру». Вона увійде історію насамперед своїми темами.

Те, що зараз відбувається в проблемному українському енергетичному секторі, є безпрецедентним і потенційно може мати згубні наслідки для всієї Європи.

Конспект конференції «Енергетика без гендеру: битва щодня», який організувала команда Жіночого енергетичного клубу України.

Конспект презентації дослідження «Кліматична (не)справедливість: вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи в містах України».

Цього року подача на конкурс тривала з 12 жовтня до 6 листопада. Загалом команда Жіночого енергетичного клубу України отримала 146 заявок у 8 номінаціях.

 «Еко Форум-2020» відбувся 15-17 жовтня 2020 р. у Запоріжжі. Основною темою цього року стала зміна клімату.

Конспект 3-го Круглого столу Україна — ЄС з питань енергетичного переходу, організованого Фондом ім. Гайнріха Бьолля спільно з ГО «Екодія».

У чому проблема будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС? Для розуміння ситуації навколо цього необхідно мати чітке уявлення про український атомний сектор загалом.

Що таке 4-ий Енергопакет ЄС та які його інструменти можуть бути ефективно застосовані в Україні. Конспект онлайн-презентації та дискусії.

Лист Коаліції «Енергетичний перехід» Першому віце-президенту Європейської комісії Франсу Тіммермансу та Голові Представництва ЄС в Україні Маттіну Маасікасу.

Для виходу України на шлях сталого соціально-економічного та екологічного відновлення, передбаченого Європейським Зеленим курсом, потрібно багато довгострокових стратегічних інвестицій.

Еволюція підтримки відновлюваної енергетики в Німеччині та її вплив на ринок електроенергетики в цілому.

Перші пластмаси імітували слонову кістку і шовк, а цікавився ними досить обмежений ринок. Справи пішли краще після Другої світової війни з появою ПВХ. Невдовзі дешевий пластик підкорив увесь світ.

25 червня Фонд Гайнріха Бьолля спільно з регіональним офісом у Києві організував Другий віртуальний круглий стіл щодо енергетичного переходу ЄС-Україна.

Останні декілька десятиліть людство стикається зі зростаючою кількістю природних катаклізмів. Більшість науковців світу визнають наявність зміни клімату на планеті та те, що вона спричинена діями людини.

Цьогорічна весна та всесвітня пандемія COVID-19 продемонстрували болючі наслідки багаторічного, подекуди свідомого, ігнорування необхідності всеохоплюючих реформ в енергетичному секторі нашої України.

Замість «зеленого відновлення» Програма пропонує подальше збільшення видобутку викопних палив, ігнорування питань охорони довкілля у транспортному, сільськогосподарському та енергетичному секторах.

Останні заяви урядовців одноголосно винуватять відновлювану енергетику в енергетичній кризі, накопиченні боргів перед учасниками ринку електроенергії та складних фінансових дилемах в цій сфері.

Конспект дискусії «Відновлювана енергетика: вихід з економічної кризи, а не здобич олігархів», яку організувала Коаліція громадських організацій «Енергетичний перехід».

Відповіді на 13 поширених питань про Чорнобиль та про те, що відбувається зараз у Зоні відчуження.

Запропонований Міністерством енергетики та захисту довкілля комплекс кроків для виведення енергетичної системи України з кризи добре описується народною приказкою «З дощу та під ринву».

Послідовність і якість нової моделі ринку електроенергії з самого початку підірвало прагнення запустити її до закінчення повноважень уряду Гройсмана після того, як президент Петро Порошенко на виборах поступився Володимиру Зеленському.